Украинский поет, прославляющий Ленина, воспел оду Порошенко: «не бойся вести на путинские мечи»
89-летний украинский поэт Дмитрий Павлычко, восхвалявший вождя революции Ленина, посвящавший стихи Юлии Тимошенко, на этот раз написал оду действующему главе государства Петру Порошенко.
Об этом на своей странице в Facebook сообщил член Национального союза журналистов Украины Юрий Дорошенко.
По его словам, Дмитрий Васильевич Павличко прочитал свой новый стих «с несколько неожиданным названием» — «К Петру Порошенко».
«Украинский народ и Петр Порошенко — герои, к которым апеллирует старый поэт. Я решил поделиться и с вами актуальными поэтическими размышлениями классика», — написал Дорошенко.
«...Друже, Петре, не бійсь
веди на путінськи мечі...
Бери мене — я твій поет!
На сміливих спадає Божа манна,
Не згине той, хто завжди йде вперед», — процитировал украинского классика Дорошенко.
В переводе на русский:
«Друг, Пётр, не бойся,
Веди на путинские мечи...
Бери меня — я твой поет!
На смелых исходит Божия манна,
Не пропадёт тот, кто всегда идёт вперёд».
Подписчики соцсети после данной информации, тут же вспомнили, что ранее, в 2010 году, Павлычко публиковал стихи, посвященные Юлии Тимошенко. Одно из них «Сон»:
«До зали суду, наче зв'язкова
З моєї сотні, піймана у Лючі,
Заходить Юля. А в судді брова
Підскакує, мов щиглик на колюччі,
І западає тиша гробова.
Втім Юля встала: "Слава Україні!"
І в залі встала воїнів чота:
"Героям слава!"... Прокурорів тіні
Розсипались, і блискавка крута
Просяяла в небесній височіні,
І стало ясно: це не суд, а мста!»
И второе «Вставате!»:
«До трону сміло йде благословенна Юля,
Вся миром дихає і миру калачі
Пече для Путіна, кує, немов зозуля,
Для нас, рабів Москви, на сотні літ харчі.
Я визволяв колись ту пташечку з неволі,
З тюрми у Києві, не знав, що та тюрма —
Театр, готуючий ту пташку в ореолі
Богині злинути над нами, над всіма».
Припомнили Павлычко и хвалебные стихи про Владимира Ленина и коммунистическую партию:
«Я біля серця ношу пісні,
В самому серці мого єстества —
Леніна думи ясні,
Леніна мудрі слова.
Слів не дали мені солов’ї,
Сонця в неволі не бачив я.
Партія — очі мої,
Партія — мова моя!
Я Україні несу пісні.
Що у житті мене зігріва?
Леніна думи ясні,
Леніна мудрі слова.
До комунізму стрімкі плаї
Йде Україна — зоря моя.
Партія — серце її,
Ум її — партія!»
Отметим, анализируя жизнь Дмитрия Павлычко, можно составить цепочку: националист — коммунист — нардеп СССР и УССР — снова националист — ведал в Раде вопросами внешней политики, одним словом, очень характерный перевёртыш.
