Украинский поет, прославляющий Ленина, воспел оду Порошенко: «не бойся вести на путинские мечи»

89-летний украинский поэт Дмитрий Павлычко, восхвалявший вождя революции Ленина, посвящавший стихи Юлии Тимошенко, на этот раз написал оду действующему главе государства Петру Порошенко.

Об этом на своей странице в Facebook сообщил член Национального союза журналистов Украины Юрий Дорошенко.

По его словам, Дмитрий Васильевич Павличко прочитал свой новый стих «с несколько неожиданным названием» — «К Петру Порошенко».

«Украинский народ и Петр Порошенко — герои, к которым апеллирует старый поэт. Я решил поделиться и с вами актуальными поэтическими размышлениями классика», — написал Дорошенко.


«...Друже, Петре, не бійсь

веди на путінськи мечі...

Бери мене — я твій поет!

На сміливих спадає Божа манна,

Не згине той, хто завжди йде вперед», — процитировал украинского классика Дорошенко.

В переводе на русский:

«Друг, Пётр, не бойся,

Веди на путинские мечи...

Бери меня — я твой поет!

На смелых исходит Божия манна,

Не пропадёт тот, кто всегда идёт вперёд».

Подписчики соцсети после данной информации, тут же вспомнили, что ранее, в 2010 году, Павлычко публиковал стихи, посвященные Юлии Тимошенко. Одно из них «Сон»:

«До зали суду, наче зв'язкова

З моєї сотні, піймана у Лючі,

Заходить Юля. А в судді брова

Підскакує, мов щиглик на колюччі,

І западає тиша гробова.

Втім Юля встала: "Слава Україні!"

І в залі встала воїнів чота:

"Героям слава!"... Прокурорів тіні

Розсипались, і блискавка крута

Просяяла в небесній височіні,

І стало ясно: це не суд, а мста!»

И второе «Вставате!»:

«До трону сміло йде благословенна Юля,

Вся миром дихає і миру калачі

Пече для Путіна, кує, немов зозуля,

Для нас, рабів Москви, на сотні літ харчі.

Я визволяв колись ту пташечку з неволі,

З тюрми у Києві, не знав, що та тюрма —

Театр, готуючий ту пташку в ореолі

Богині злинути над нами, над всіма».

Припомнили Павлычко и хвалебные стихи про Владимира Ленина и коммунистическую партию:

«Я біля серця ношу пісні,

В самому серці мого єстества —

Леніна думи ясні,

Леніна мудрі слова.

Слів не дали мені солов’ї,

Сонця в неволі не бачив я.

Партія — очі мої,

Партія — мова моя!

Я Україні несу пісні.

Що у житті мене зігріва?

Леніна думи ясні,

Леніна мудрі слова.

До комунізму стрімкі плаї

Йде Україна — зоря моя.

Партія — серце її,

Ум її — партія!»

Отметим, анализируя жизнь Дмитрия Павлычко, можно составить цепочку: националист — коммунист — нардеп СССР и УССР — снова националист — ведал в Раде вопросами внешней политики, одним словом, очень характерный перевёртыш.